Вищій освіті у Кременці – 200 років! | ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»

Утвердження вищої освіти на Волині пов’язане з діяльністю навчальних закладів, які формувались у Кременці наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ століть, зокрема із Волинським ліцеєм, що в 1819 році був реформований з Волинської гімназії в навчальну інституцію з усіма основними ознаками освітньої установи вищого рівня. З нагоди 200-річчя становлення вищої освіти у нашому краї у Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка відбулися ювілейні урочистості за участю представників науки і освіти України та Польщі. Заходи підготував і провів науково-педагогічний колектив академії у співпраці з науковцями Київського НУ ім. Тараса Шевченка, Житомирського ДУ ім. Івана Франка, Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, Люблінського політехнічного інституту та Остроленського наукового Товариства ім. Адама Хентніка (Польща), а також за підтримки Тернопільської обласної ради і Тернопільської облдержадміністрації.

Серцевиною ювілейних заходів стала Міжнародна наукова конференція «Місто Кременець у культурно-освітньому просторі Центрально-Східної Європи», що проходила на трьох наукових платформах: «Волинські Афіни» на тлі епохи» (модератор – професор Валентина Бенера), «Збереження та утвердження наступності культурно-освітніх традицій Кременця» (модератор – професор Генріх Стронський) і «Трансформації культурно-освітніх традицій протягом віків» (модератор – професор Олександр Дем’янчук).

Наукову платформу «Волинські Афіни» на тлі епохи» відкрив академік Микола Жулинський доповіддю «Міф України як ідейно-естетична ініціація польського національного пробудження». Академік НАПН України, професор Георгій Філіпчук аналізував «Освіченість як національно-культурну традицію українства». Професор Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, професор Анджей Шмит здійснив історичний екскурс з аналітичним акцентом за освітнім маршрутом «Від Волинської гімназії – до Волинського ліцею». Тематично оригінальну і фактологічно насичену тему «Забуті школи Кременця (заклади освіти кін. ХVІІІ – поч. ХІХ століть)» висвітлив доцент нашої академії Володимир Собчук. «Кременець і Кременецький ліцей у польській історіографії» зацікавив професора Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Анджея Коритка, а «Видатні постаті в літературі українсько-польського пограниччя» привернули увагу члена-кореспондента НАН України, професора Київського НУ ім. Тараса Шевченка Ростислава Радишевського. Професор Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Барбара Кшиштопа-Чупринська досліджувала «Кременець в англомовних публікаціях ХІХ століття», а доцент Житомирського ДУ ім. Івана Франка Світлана Коляденко ілюструвала «Неформальний підхід до організації виховного процесу у Волинському ліцеї». Темою виступу представника Остроленського Наукового Товариства ім. Адама Хентніка, професора Януша Голоти став «Тадеуш Чацький у сучасній польській пресі». Інший польський науковець, професор Поморської академії у Слупську Роман Томашевський характеризував «Вищі навчальні заклади у Кременці у довготривалій перспективі та у свідомості академічної спільноти Польщі (1805 – 2019 рр.)». З особливою увагою учасники конференції сприйняли виступ професора Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині та нашої академії Генріха Стронського, котрий здійснив проблемно-аналітичний підхід до питання «Між історією і майбутнім: чи може місто Кременець свій найкращий час розвитку мати попереду?».

Робота другої наукової платформи розпочалась із вивчення конкретної проблеми «Співробітництво Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині з Кременецькою гуманітарно-педагогічною академією ім. Тараса Шевченка: здобутки та перспективи», яку запропонував польський дослідник Павло Пєтночка. Професор кафедри української філології та суспільних дисциплін нашої академії Ірина Скакалььска зупинилась на темі «Європейські освітні тенденції у навчальних закладах Кременця від першої третини ХІХ століття до сучасності». Історичний формат проблематики розгортали наші науковці – професор Олександр Дем’янчук («Видатні постаті у контексті культурно-освітніх традицій Кременця»), професор Олена Довгань («Значення Кременецького ліцею у розвитку фізичної культури і спорту на Волині у міжвоєнний період») і доцент Володимир Банах («Фізичне виховання на Волині»). Член-кореспондент НАН України, директор Інституту Івана Франка, професор Євген Нахлік ознайомив із «Неоромантичним месіанізмом Івана Франка як оригінальним продовженням месіанізму польських і українських романтиків», а науковець Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих ім. Івана Зязюна Наталія Філіпчук обрала тему «Музейна педагогіка: українсько-польський дискурс». Професор Львівського НУ ім. Івана Франка Василь Івашків висвітлював питання «Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша: польський контекст». Увагою польського науковця Кшиштофа Лозінського заволоділа нестандартна для освітян тема «Продукція і торгівля ”лісовими промислами“ з Кременця і Волині у другій половині ХVІ століття».

Третю наукову платформу відкрила тема «Волинський ліцей у становленні університетської педагогічної освіти на Київщині (1833 – 1834 рр.)», яку представила професор НПУ ім. М.П.Драгоманова Наталія Дем’яненко. Науковий інтерес члена-кореспондента НАПН України, професора Алли Бойко викликала «Автономія як принцип освіти сучасного університету». До конкретної кременецької тематики звернулися доцент Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Григорія Сковороди Неля Перхайло («Роль соціальної сфери у розбудові міста Кременця: кінець ХІХ – початок ХХ ст.») і доцент Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка Тетяна Рожко-Павлишин («Оптимізація дошкільної освіти в умовах міста Кременця кінця ХІХ – початку ХХ ст.»). Діяльність окремих історичних персоналій стала предметом дослідження доцента нашої академії Оксани Легкун («Постать Єжи Гаше крізь призму періодичних видань 20-х – 30-х років ХХ століття») і доцента НПУ ім. М.П.Драгоманова Ірини Кравченко («Внесок А.Д.Бондаря у розвиток педагогіки вищої школи (60-і – 80-і рр. ХХ ст.)»).

Важливим елементом урочистостей стало відкриття галереї «Фундатори та керівники освітніх закладів м.Кременця», що фактично відображає історію становлення та розвитку вищої освіти у нашому краї в персоналіях. Фотогалерею склали портрети фундаторів Волинської гімназії Тадеуша Чацького і Гуго Коллонтая, директорів Волинської гімназії Юзефа Чеха й Алоїза Фелінського, куратора Кременецького ліцею Юліуша Понятовського, директора Кременецького учительського інституту Ульяна Краглюка, ректора Кременецького держаного педагогічного інституту Миколи Бригінця, директорів Кременецького педагогічного училища Василя Редька та Генріха Стиранкевича, директорів Кременецького педагогічного коледжу Володимира Стародубця і Василя Ященка та чинного ректора академії, професора Афанасія Ломаковича. Слово про творців, організаторів, реформаторів і очільників нашого навчального закладу виголосила завідувач Музею історії академії Валентина Шпак.

Тоді ж відбулось і відкриття мультимедійного ресурсного центру вивчення польської мови і культури, сформованого на навчально-матеріальній базі спеціальності «Іноземна філологія» нашої академії у тісній співпраці з польськими науково-освітніми інституціями. Перед присутніми виступила Віце-консул Республіки Польща в Луцьку Тереса Хрущ, завідувач кафедри іноземної філології, доцент Наталія Воронцова і науковець цієї ж кафедри Надія Данік. Ведучою цього дійства була студентка Ірина Бевсюк. Ректор академії, професор Афанасій Ломакович від імені науково-педагогічного та студентського колективів висловив подяку Віце-консулу Тересі Хрущ і голові Товариства польської мови і культури в Кременці Мар’яну Каню, а також вручив медійному центру бібліотечку фахової літератури.

Завершальними акордами відзначення 200-ліття вищої освіти в Кременці стали урочиста академія та святковий концерт. Учасників урочистої академії, що проходила в оновленій Актовій залі нашої альма-матер, вітали ректор академії, професор Афанасій Ломакович і проректор з наукової роботи, професор Валентина Бенера. У святковому дійстві брали участь народний депутат України Ігор Василів, Генеральний консул РП у Луцьку Вєслав Маріян Мазур, заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа, заступник голови Тернопільської обласної організації профспілки працівників науки і освіти Оксана Піхурко, голова Кременецької районної ради Володимир Стефанський, в.о. голови Кременецької райдержадміністрації В’ячеслав Онишкевич, кременецький міський голова Олексій Ковальчук; представники освіти і науки Польщі, професори Анджей Шмит, Кшиштоф Лозінський, Павло Пєтничка, Анджей Коритко, Барбара Кшиштопа-Чупринська, Роман Томашевський, Януш Голота, Михайло Пашечко. Освіту і науку України представляли академік НАН України Микола Жулинський, член-кореспондент НАН України, професор Ростислав Радишевський, академік НАПН України, професор Георгій Філіпчук, ректор ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, професор Богдан Буяк, професор Львівського НУ ім.Івана Франка Василь Івашків.

Від освітян Кременеччини прибули директор Кременецького медичного училища ім. Арсена Річинського Петро Мазур, директор Кременецького лісотехнічного коледжу Микола Ляховець, директор Кременецького ліцею ім. Нестора Літописця Володимир Мишко, директор Кременецької школи мистецтв ім. М.І.Вериківського Михайло Заник. З вітальними словами виступили гості Вєслав Маріан Мазур, Любомир Крупа, Микола Жулинський, Оксана Піхурко, Олексій Ковальчук, Володимир Стефанський, Георгій Філіпчук, Михайло Пашечко, а також голова Всеукраїнського благодійного фонду «Мрії збуваються» Віталій Ломакович. Академіку Миколі Жулинському та професору Вармінсько-Мазурського університету Анджею Шмиту вручені дипломи та мантії почесних професорів Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. За успіхи у науково-педагогічній роботі та з нагоди 200-ліття становлення вищої освіти в Кременці відзначено нагородами доктора педагогічних наук, доцента Миколу Курача, кандидатів наук, доцентів Олену Пасічник, Тетяну Фасолько, Володимира Собчука, Людмилу Врочинську, Ольгу Дух, кандидата наук з фізичного виховання і спорту, старшого викладача Тетяну Кучер, старших викладачів Василя Трифонюка та Юрія Цимбалюка.

Завершилися урочистості святковим концертом.