Як у Горохівському коледжі Львівського НАУ «за двома зайцями» ганялися
Кожній людині протягом її життя доводиться грати різні ролі й мабуть у багатьох із нас хоч раз виникало бажання спробувати перевтілитися в образ іншої людини, проникнутись атмосферою, яка панує в середовищі справжніх акторів. Театральний гурток «Гармидер», який функціонує на базі гуртожитку Горохівського коледжу ЛНАУ вже більше десяти років надає таку можливість усім талановитим студентам незалежно від курсу та відділення. Метою його створення є всебічний розвиток й самореалізація творчо обдарованої молоді, поглиблення знань з історії, української та зарубіжної культури та літератури.
Студентський театр «Гармидер» щороку дивує своїх шанувальників новими постановками. Цього разу відбулася прем’єра вистави «За двома зайцями» за твором Михайла Старицького. І не зважаючи на те, що сьогодні 21 століття, комедія поставлена за класичним варіантом. Історія любовного трикутника не залишила байдужим нікого. Талановиті актори ніби й не грали, вони жили своїми героями, тож глядачі із захватом поринули в атмосферу перипетій.
Київського цирульника Голохвостого майстерно зіграв студент І курсу С. Поліщук, роль багатої Проні – студентка ІІ курсу К. Стецюк, яка легко зачарувала глядача, ледве з’явившись на сцені. Не менш яскраво вжилися в ролі Прокопа Свиридовича та Явдокії Пилипівни Сірків третьокурсники Д. Анков’як та К. Возняк, які уже не вперше грають у парі. Родзинкою дійства стала служниця Химка, яку зіграла студентка ІІ курсу І. Халімон, надавши виставі живого гумористичного вигляду.
Особливого шарму надала дійству гра студентів: Б. Ільків, яка вправно керувала вихованками пансіону благородних манер; С.Тимчишин у ролі Секлити з її моральними поглядами; Л. Дячук і В.Оніщук в ролях Галі й Степана, які змусили всіх повірити, що на першому плані мають бути природні почуття, повага і щире кохання; Ю. Куліш і О. Вакулюк у ролях вихованок пансіону і кумів; М. Клеха, яка неповторно зіграла черницю. Правдивими і переконливими були квартальний О. Власюк, жид Д.Лизун, друзі Голохвостого А. Чирський та М. Зубінський. Звукорежисером вистави була також студентка – Г.Зінчук.
Мені, як режисеру вистави, неймовірно пощастило працювати з такими творчими і талановитими студентами. Кожен з них настільки вжився в свою роль, що глядачі ніби перенеслися в часи М. Старицького.
За веселістю та безтурботністю, на перший погляд, комічної постановки все ж порушувались важливі питання, які сьогодні залишаються актуальними. Адже у гонитві за грішми втрачаються справжні цінності – кохання та чесність, а світом править лише брехня. Добре відоме українське прислів’я характеризує усю суть вистави «За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш».
Марія Наглюк, керівник студентського театру «Гармидер»
