НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ВИЩОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»
    MENUMENU
    • Про нас
          • Структура
          • Місія
          • Каталог ЗО
          • Віртуальна подорож
          • Контакти
          • Статут
          • Запобігання та виявлення корупції
    • Освіта
      • Вища освіта
        • Моніторинг якості знань
        • Нормативно-правові документи
        • Сектор вищої освіти Науково-методичної ради МОН України
        • Науково-методичне забезпечення
      • Фахова передвища освіта
        • Моніторинг якості знань
        • Нормативно-правові документи
        • Сектор фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН України
        • Навчально-методичне забезпечення
      • Професійна (Професійно-технічна) освіта
        • Нормативно-правові документи
        • Навчально-методичне забезпечення
        • Професійні стандарти
      • Практична підготовка
        • Організація та проведення практик
        • Навчально-практичні центри
        • Бази практик аграрних технікумів і коледжів
      • Форми здобуття освіти
        • Інституційна
        • Індивідуальна
        • Дуальна
      • Освіта дорослих
        • Підвищення кваліфікації
        • Конференції
      • Громадська освіта та формування особистості
        • Просвітницька, культурно-освітня та спортивно-масова діяльність
        • Рада з виховної, спортивно-масової роботи та студентських справ
      • Студентський TIME
        • Об'єднана рада студентського самоврядування
        • Фотоконкурс
        • Фестиваль гумору
        • Школа молодого лідера
        • Фестиваль "Софіївські зорі"
        • Шевченківський літературний марафон
      • Педагогічні інновації
        • Методичний портал
        • Педагогічний ОСКАР
        • Конкурс «EDUCATION WEBSITE 2020»
      • Статистично-аналітична інформація
        • Статистично-аналітична звітність ЗО
        • Статистично-аналітичні дослідження аграрного сектору економіки
    • Міжнародна діяльність
      • проекти
      • Міжнародні заходи
    • Послуги
          • Документи про освіту
          • Конференц-зали
          • Готель
    • Медіапростір
      • Медіатека електронних засобів навчання
      • Інтерактивний інформаційний вісник «Освітня траєкторія»
      • Навчально методичний журнал «Фахова передвища освіта»
      • Наукове видання «АгроТерра»
      • Онлайн-тренінги для педагогів
      • CEO ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННОЇ ОСВІТИ
    • Державні закупівлі
    MENUMENU
    • Про нас
          • Структура
          • Місія
          • Каталог ЗО
          • Віртуальна подорож
          • Контакти
          • Статут
          • Запобігання та виявлення корупції
    • Освіта
      • Вища освіта
        • Моніторинг якості знань
        • Нормативно-правові документи
        • Сектор вищої освіти Науково-методичної ради МОН України
        • Науково-методичне забезпечення
      • Фахова передвища освіта
        • Моніторинг якості знань
        • Нормативно-правові документи
        • Сектор фахової передвищої освіти Науково-методичної ради МОН України
        • Навчально-методичне забезпечення
      • Професійна (Професійно-технічна) освіта
        • Нормативно-правові документи
        • Навчально-методичне забезпечення
        • Професійні стандарти
      • Практична підготовка
        • Організація та проведення практик
        • Навчально-практичні центри
        • Бази практик аграрних технікумів і коледжів
      • Форми здобуття освіти
        • Інституційна
        • Індивідуальна
        • Дуальна
      • Освіта дорослих
        • Підвищення кваліфікації
        • Конференції
      • Громадська освіта та формування особистості
        • Просвітницька, культурно-освітня та спортивно-масова діяльність
        • Рада з виховної, спортивно-масової роботи та студентських справ
      • Студентський TIME
        • Об'єднана рада студентського самоврядування
        • Фотоконкурс
        • Фестиваль гумору
        • Школа молодого лідера
        • Фестиваль "Софіївські зорі"
        • Шевченківський літературний марафон
      • Педагогічні інновації
        • Методичний портал
        • Педагогічний ОСКАР
        • Конкурс «EDUCATION WEBSITE 2020»
      • Статистично-аналітична інформація
        • Статистично-аналітична звітність ЗО
        • Статистично-аналітичні дослідження аграрного сектору економіки
    • Міжнародна діяльність
      • проекти
      • Міжнародні заходи
    • Послуги
          • Документи про освіту
          • Конференц-зали
          • Готель
    • Медіапростір
      • Медіатека електронних засобів навчання
      • Інтерактивний інформаційний вісник «Освітня траєкторія»
      • Навчально методичний журнал «Фахова передвища освіта»
      • Наукове видання «АгроТерра»
      • Онлайн-тренінги для педагогів
      • CEO ЦЕНТР ЕЛЕКТРОННОЇ ОСВІТИ
    • Державні закупівлі
  • Головна
  • Мелітопольська черешня прославить Медове місто на весь світ за сприянням науковців ТДАТУ
28 Бер

Мелітопольська черешня прославить Медове місто на весь світ за сприянням науковців ТДАТУ

Улюблену багатьма ягоду – черешню, по праву можна вважати символом Мелітополя і це не дивно, адже з 70-80 тисяч тон черешні, яка щорічно вирощується в Україні, приблизно чверть – родом саме з нашого міста.

Своєю появою в Мелітополі черешня зобов’язана далекому родичу угорського короля, нащадку гугенотів, які втекли з Франції,  і … льодовиковому періоду. Звучить парадоксально, але історичні документи і дослідження свідчать, що це саме так. Правда, до моменту появи на мелітопольській землі і закладення черешневих садів нащадок угорського короля став лікарем, а нащадок гугенотів – відомим землевласником, що спеціалізувався на торгівлі зерном і розведенні тонкорунних вівець. Їх звали Андрій Корвацький і Луї Анрі Філібер. Ці імена вписані в історію Мелітопольського краю, як імена людей, які до невпізнання змінили і сам край, і життя багатьох поколінь. Завдяки появі на нашій території Філібера і Корвацького мелітопольські землі змінилися до невпізнання і перетворилися в край, який сьогодні по праву називають «Черешневий столицею України». Перший був меценатом, другий – ентузіастом-лікарем, які намагалися полегшити життя мешканців Таврійських степів.

Перші саджанці фруктових дерев, в тому числі і черешні, привіз до степів Приазов’я Філібер, придивившись їх за кордоном – на одній з сільськогосподарських виставок, які відвідував, рекламуючи своїх тонкорунних вівець. А вивченням можливості забезпечити населення вітамінами, вирощуючи на землях в Мелітополі плодові дерева, зайнявся  Андрій Корвацький. Перші дерева були висаджені в північній частині Мелітополя, на територіях, які відомі, як «Дача Філібера». І саме черешня на цих піщаних ґрунтах показала себе так добре, як ніяка інша культура.

На цій території унікальний ґрунт – чорнозем. Він утворився, мабуть, під час танення льодовиків, що дійшли до наших широт в льодовиковий період. Він являє собою шар піску на глибіні приблизно 70-90 сантиметрів під яким знаходиться близько півтора метра родючого чорнозему. Саме такий особливий ґрунт і виявилася для черешні ідеальним. Такі кліматичні умови забезпечили черешні той унікальний смак, який більше практично ніде не формується.

 Через декілька років мелітопольську черешню почали експортувати за кордон. Зокрема, до Франції, куди за відсутності холодильників, ягоди доставлялися в бочках зі спеціальним розчином. У Парижі довгий час навіть працював спеціалізований магазин з продажу мелітопольської черешні. Для самого Мелітополя поява черешні дозволила вирішити одразу декілька нагальних проблем. З одного боку, висаджені на піщаний ґрунт дерева зупинили рух мелітопольських пісків, які доставляли місцевим жителям чимало бід. З іншого – забезпечили населення смачними і корисними плодами.

За ініціативи  науковців Таврійського державного агротехнологічного університету, розпочато процес реєстрації  географічного значення «Мелітопольська черешня», яка в майбутньому стане  підставою для охорони цього значення в Україні та ЄС. Продукти з географічним маркуванням мають унікальні особливості, пов’язані з їх проходженням певного регіону, вони відображають неповторні традиції, культурну спадщину та  історію України. Така продукція забезпечить перспективи не лише розвитку локального виробництва, а і ефективну роботу на зовнішніх ринках, збільшення експортного потенціалу та пізнаваності України, як виробника харчової продукції світового рівня.

Але, щоб «Мелітопольська черешня» прославила наше місто на весь світ, одного бажання мало. Зараз науковці ТДАТУ зустрічаються з консультантами низки проектів міжнародної технічної допомоги: проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» та проекту ЄС «Мери за економічне зростання», за підтримки Мелітопольської міської ради. До цієї ініціативи мають намір приєднатися і інші проекти: «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС), «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» (UHBDP), які фінансуються Урядом Канади та вже давно плідно співпрацюють на Мелітопольщині.

Паскаль Бернадон експерт-консультант зі Швеції прибув до Мелітополя, щоб обговорити основні моменти стосовно виробництва черешні, якості плодів та її реалізації. Він зустрівся з керівником Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка ІС НААН Володимиром Сеніним. В ході зустрічі були визначені основні критерії стосовно забезпечення якості черешні. Головні з них –  розмір ягоди та її смак. З точки зору вітамінів і корисних для організму речовин, черешня – справжнє джерело здоров’я. До складу плодів входить потужний імуностимулюючий комплекс, що складається з вітамінів «А», «С», «Е», «PP».

Наступний крок – пошук ринків збуту та забезпечення умов транспортування. Тут треба враховувати той факт, що черешня досить швидко псується, тому треба вирішити питання: як доставити ягоду до споживача в найкоротші терміни.

Важливий момент – це піар компанія. В нашому місті черешні присвячений щорічний фестиваль «Черешньово», який відбувається в червні. Захід включає в себе парад “Черішествіе”, вибори “черешневої королеви” і “черешенок”, дефіле тематичних костюмів, виставку-ярмарок “Черешневий бульвар” тощо.

Термін реєстрації географічного зазначення може зайняти приблизно рік – півтора. До цієї роботи будуть залучені науковці, виробники та органи місцевої влади, але це того варто, щоб мешканці Мелітопольщини пишалися «Мелітопольською черешнею», як мешканці провінції Шампань (Франція) пишаються своїм «Шампанським».

Прес-служба ТДАТУ

  • Поділитися:

Вам також може сподобатися

ЧЕРЕЗ ХУДОЖНЄ МИСТЕЦТВО – ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

  • 22.02.2021
  • by Кабинет 214
  • in Без рубрики
«Коли б то сало крила мало, під небесами би літало!..» Під такою цікавою назвою 16 лютого 2021 року в читальному залі...
32 Міжнародної виставки BIOFACH 2021
18.02.2021

наша адреса

© Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»

(044) 242-35-68

nmc.vfpo@ukr.net

03151, м. Київ, вул. Смілянська, 11

корисні посилання

Віртуальна подорож

Контакти

Моніторинг якості знань

Ми в Соціальних мережах

  • Facebook
  • Instagram
  • Youtube

форма підписки

Підпишіться, щоб отримувати оновлення прямо в папці "Вхідні". Ми обіцяємо не надсилати вам спами.

Loading

© Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти»