Мелітопольська черешня прославить Медове місто на весь світ за сприянням науковців ТДАТУ
Улюблену багатьма ягоду – черешню, по праву можна вважати символом Мелітополя і це не дивно, адже з 70-80 тисяч тон черешні, яка щорічно вирощується в Україні, приблизно чверть – родом саме з нашого міста.
Своєю появою в Мелітополі черешня зобов’язана далекому родичу угорського короля, нащадку гугенотів, які втекли з Франції, і … льодовиковому періоду. Звучить парадоксально, але історичні документи і дослідження свідчать, що це саме так. Правда, до моменту появи на мелітопольській землі і закладення черешневих садів нащадок угорського короля став лікарем, а нащадок гугенотів – відомим землевласником, що спеціалізувався на торгівлі зерном і розведенні тонкорунних вівець. Їх звали Андрій Корвацький і Луї Анрі Філібер. Ці імена вписані в історію Мелітопольського краю, як імена людей, які до невпізнання змінили і сам край, і життя багатьох поколінь. Завдяки появі на нашій території Філібера і Корвацького мелітопольські землі змінилися до невпізнання і перетворилися в край, який сьогодні по праву називають «Черешневий столицею України». Перший був меценатом, другий – ентузіастом-лікарем, які намагалися полегшити життя мешканців Таврійських степів.
Перші саджанці фруктових дерев, в тому числі і черешні, привіз до степів Приазов’я Філібер, придивившись їх за кордоном – на одній з сільськогосподарських виставок, які відвідував, рекламуючи своїх тонкорунних вівець. А вивченням можливості забезпечити населення вітамінами, вирощуючи на землях в Мелітополі плодові дерева, зайнявся Андрій Корвацький. Перші дерева були висаджені в північній частині Мелітополя, на територіях, які відомі, як «Дача Філібера». І саме черешня на цих піщаних ґрунтах показала себе так добре, як ніяка інша культура.
На цій території унікальний ґрунт – чорнозем. Він утворився, мабуть, під час танення льодовиків, що дійшли до наших широт в льодовиковий період. Він являє собою шар піску на глибіні приблизно 70-90 сантиметрів під яким знаходиться близько півтора метра родючого чорнозему. Саме такий особливий ґрунт і виявилася для черешні ідеальним. Такі кліматичні умови забезпечили черешні той унікальний смак, який більше практично ніде не формується.
Через декілька років мелітопольську черешню почали експортувати за кордон. Зокрема, до Франції, куди за відсутності холодильників, ягоди доставлялися в бочках зі спеціальним розчином. У Парижі довгий час навіть працював спеціалізований магазин з продажу мелітопольської черешні. Для самого Мелітополя поява черешні дозволила вирішити одразу декілька нагальних проблем. З одного боку, висаджені на піщаний ґрунт дерева зупинили рух мелітопольських пісків, які доставляли місцевим жителям чимало бід. З іншого – забезпечили населення смачними і корисними плодами.
За ініціативи науковців Таврійського державного агротехнологічного університету, розпочато процес реєстрації географічного значення «Мелітопольська черешня», яка в майбутньому стане підставою для охорони цього значення в Україні та ЄС. Продукти з географічним маркуванням мають унікальні особливості, пов’язані з їх проходженням певного регіону, вони відображають неповторні традиції, культурну спадщину та історію України. Така продукція забезпечить перспективи не лише розвитку локального виробництва, а і ефективну роботу на зовнішніх ринках, збільшення експортного потенціалу та пізнаваності України, як виробника харчової продукції світового рівня.
Але, щоб «Мелітопольська черешня» прославила наше місто на весь світ, одного бажання мало. Зараз науковці ТДАТУ зустрічаються з консультантами низки проектів міжнародної технічної допомоги: проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» та проекту ЄС «Мери за економічне зростання», за підтримки Мелітопольської міської ради. До цієї ініціативи мають намір приєднатися і інші проекти: «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС), «Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва» (UHBDP), які фінансуються Урядом Канади та вже давно плідно співпрацюють на Мелітопольщині.
Паскаль Бернадон експерт-консультант зі Швеції прибув до Мелітополя, щоб обговорити основні моменти стосовно виробництва черешні, якості плодів та її реалізації. Він зустрівся з керівником Мелітопольської дослідної станції садівництва імені М. Ф. Сидоренка ІС НААН Володимиром Сеніним. В ході зустрічі були визначені основні критерії стосовно забезпечення якості черешні. Головні з них – розмір ягоди та її смак. З точки зору вітамінів і корисних для організму речовин, черешня – справжнє джерело здоров’я. До складу плодів входить потужний імуностимулюючий комплекс, що складається з вітамінів «А», «С», «Е», «PP».
Наступний крок – пошук ринків збуту та забезпечення умов транспортування. Тут треба враховувати той факт, що черешня досить швидко псується, тому треба вирішити питання: як доставити ягоду до споживача в найкоротші терміни.
Важливий момент – це піар компанія. В нашому місті черешні присвячений щорічний фестиваль «Черешньово», який відбувається в червні. Захід включає в себе парад “Черішествіе”, вибори “черешневої королеви” і “черешенок”, дефіле тематичних костюмів, виставку-ярмарок “Черешневий бульвар” тощо.
Термін реєстрації географічного зазначення може зайняти приблизно рік – півтора. До цієї роботи будуть залучені науковці, виробники та органи місцевої влади, але це того варто, щоб мешканці Мелітопольщини пишалися «Мелітопольською черешнею», як мешканці провінції Шампань (Франція) пишаються своїм «Шампанським».
Прес-служба ТДАТУ
