У кожної держави є події, які назавжди викарбовуються в історії країни. Вони змінюють хід історії та світогляд громадян. Таким став для нас, українців, Євромайдан.
Рівно 7 років тому, 20 лютого 2014 року, силовиками було здійснено масовий розстріл протестувальників з автоматичної зброї і снайперських гвинтівок. Кулі наскрізь прошивали саморобні металеві і дерев’яні щити. За три дні загинуло близько сотні протестувальників. Кожен з них заплатив за свої переконання надто високу ціну – власне життя.
Їх назвали «Небесною сотнею» – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.
До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні у Путивльському педагогічному фаховому коледжі імені С.В.Руднєва викладачем соціально-економічних дисциплін Сахнов Р.В. проведено відеоконференцію «Хто вмирає в боротьбі, у серцях живе навіки». Захід присвячений пам’яті людей, які розкрили нам очі, змусили подивитися на життя зовсім по-іншому, своїм прикладом показали, як треба сьогодні відстоювати незалежність, любити Україну, свій народ.
Будьмо ж гідними великої слави героїв України, що твердо вірили, діяли, знали: українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні.