У «Noosphere Engineering School» в ЖНАЕУ працюють над стартапами у 5 напрямках

У Житомирському національному агроекологічному університеті кілька тижнів тому запрацювала  інжинірингова школа, куди кожен охочий може прийти зі своєю ідеєю, знайти команду однодумців і створити корисний стартап. Наразі там уже розробили перший успішний проєкт – інтерактивну пісочницю, яка допомагає дітям вивчати планети Сонячної системи, дорослих заспокоює, а хворим допомагає в реабілітації. У школі акцентують, що перше правило для стартапера-початківця – це ідея та прагнення змінити те, що тебе не влаштовує у житті. Сьогодні тут працюють над 5 стартапами і сподіваються, що вони зможуть стати конкурентними й популярними, –  пише Ірина Чириця на сайті «Укрінформ».

«Noosphere Engineering School»  з’явилася на базі  ЖНАЕУ завдяки співпраці навчального закладу з громадською організацією «Асоціація Ноосфера». Житомир став п’ятим містом після Дніпра, Києва, Рівного і Черкас, де з’явилася така лабораторія. Інжинірингова школа розташована на найвищому, сьомому поверсі університету, і вхід до неї – через довгий коридор з величезною космічною панорамою на стіні. Така атмосфера одразу наштовхує на розуміння, що тут готуються втілювати масштабні проєкти.

Перший успішний стартап, який створили у школі, якраз пов’язаний з тематикою космосу. Група студентів розробила на базі університету інтерактивну пісочницю «GalaSAND», яку передали у планетарій міста Дніпра. Ще один зразок залишився в інжиніринговій школі.

Студенти пригадують, що коли привезли свою розробку у Дніпро на фестиваль роботехніки та інновацій «BestRoboFest», біля неї в чергу шикувалися діти, а щойно вони відходили – одразу з’являлися дорослі. Програмне забезпечення для інтерактивної пісочниці «GalaSAND» розробив третьокурсник ЖНАЕУ спеціальності «Комп’ютерні науки» Валентин Українець, який і розповів про спільний винахід.

«У пісочниці доповненої реальності ми маємо сам ящик, вгорі розміщений проєктор та камера «Kinect», яка захоплює висоту піску і завдяки проєктору малює кольори, що запущені на пісок. Під час гри діти вивчають ландшафт кількох об’єктів Сонячної системи – Землі, Сонця, Юпітера і Місяця. Наприклад, коли вони викопують ямку у піску, на Місяці утворюється кратер. На Сонці можуть бачити сонячні спалахи, а на Юпітері – Велику червону пляму і рух самої планети. Зараз запущений режим «Земля», тобто тут видно воду, саму поверхню планети з білими берегами, вище – гори, а ще вище – сніг. У процесі такої гри в дітей розвивається просторове мислення», – пояснив Валентин.

Як зауважив студент, у розробці використовується не звичайний, а кінетичний пісок, адже він в’язкий, не розпадається, не дає пилу і не залишає на руках слідів.

«Один із ефектів пісочниці – це заспокоєння, і до нас навіть приходять погратися викладачі. Крім того, вона орієнтована на реабілітацію дітей із ДЦП і людей після інсультів та інфарктів, яким потрібно розвивати дрібну моторику рук», – каже Українець.

Керівник «Noosphere Engineering School» Катерина Молодецька наголошує, що зараз лабораторія працює над комерціалізацією цього стартапу, адже пісочницею вже зацікавилися реабілітаційні та розважальні центри.

Катерина Молодецька розповіла більше про роботу і найближчі плани інжинірингової школи у Житомирі.

«Наша лабораторія – це центр проєктної діяльності і досліджень, куди будь-хто може прийти зі своєю ідеєю та реалізувати її тут завдяки співпраці з науковцями та «Асоціацією Ноософера». Основна ідея таких шкіл – підтримка талановитої молоді, яка прагне займатися інженерією. Мені дуже не хочеться, аби наші розробники йшли працювати на аутсорсинг, бо у такий спосіб вони віддають свою інтелектуальну власність за кордон, а через це не розвивається економіка України. Ми прагнемо, щоб тут створювалися проєкти світового рівня і всі знали імена їх авторів», – зауважує керівник школи.

За її словами, лабораторія оснащена сучасним обладнанням, за яким можуть працювати не лише студенти університету, а всі охочі створювати щось нове. Крім того, якщо для реалізації проєктів потрібні додаткові компоненти, їх також можуть придбати, аби прискорити втілення ідеї в життя.

На початковій стадії всі ідеї, які школярі та студенти приносять у стіни лабораторії, проходять відбір.

«До кожної ідеї ми підходимо дуже критично. Тобто аналізуємо ринок, визначаємо, чим ми кращі від інших, наскільки це інноваційно і відповідає рівню сучасних технологій у світі, які є аналоги і як можна розвиватися далі. До того ж вказуємо, що треба допрацювати або змінити. Першочергово для реалізації обираються проєкти, спрямовані на покращення життя суспільства, екології, розбудову майбутнього завдяки сучасним технологіям», – акцентує керівник інжинірингової школи.

Зараз у лабораторії постійно займаються близько 30 розробників, які працюють над стартапами у 5 напрямках: освіта для людей із вадами зору, екологія і переробка сміття, використання технології доповненої реальності, робота з комп’ютерним зором, технологія інтернету речей.

«Хочу, аби всі 5 проєктів були комерціалізовані і стали продуктами, які продаватимуться на ринку», – додає Молодецька.

Запитую у керівниці школи, як з’являються ідеї для стартапів. Співрозмовниця пояснює: для цього потрібно подивитися навколо себе і подумати, що можна змінити.

За приклад вона наводить досвід свого студента, який часто ходить у кав’ярню і помітив, як швидко наповнюється контейнер із використаними пластиковими стаканчиками. Натомість дівчині, що готує каву, потрібно регулярно замінювати пакети для сміття. Такі спостереження надихнули хлопця на екологічний проєкт, над яким він зараз працює разом із командою.

«Успішні стартапери – це ті, які живуть своєю ідеєю. Якщо ти прагнеш просто грошей, то успішним не станеш. Для цього зазвичай замало пів року чи року, бо це має бути справою життя. Зараз уже недостатньо просто створити програмне забезпечення. У майбутньому його розробка буде повністю автоматизована з дуже опосередкованою участю людини. Натомість використання інтелекту людини для створення комплексу технічного і програмного буде затребуване завжди. Попри те, що штучний інтелект поступово розвивається, людський розум все ж є вершиною творіння природи і лише він зможе генерувати живі ідеї», – резюмує з упевненим оптимізмом Молодецька.

Пресслужба Житомирського національного агроекологічного університету