8–9 листопада п. р. відбувся VII НАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ «БІЗНЕС І УНІВЕРСИТЕТИ: FUTURE OF WORK».
За дослідженнями, вже до 2022 року частка нових спеціальностей зросте до 27 %. До цього часу, через автоматизацію прогнозується зникнення близько 75 млн робочих місць, а мінімум 54 % співробітників у світі мають пройти перенавчання, аби бути конкурентоздатними і затребуваними на ринку праці. Всі ці процеси безпосередньо впливатимуть як на університети, так і на бізнес. З метою обговорення майбутнього вищої освіти та роботи Центр «Розвиток КСВ» організував та провів форум «Бізнес та університети».
Основною тезою заходу стала теза «Давайте будувати краще майбутнє разом!»
З вітальним словом до учасників Форуму звернулася Марина Саприкіна, голова правління Центру «Розвиток КСВ», яка зазначила: «Ми бажаємо, щоб ключовою темою Форуму були зміни, на які готові йти і університети, і бізнес, і державні органи задля кращого майбутнього. Деякі професії втрачають свою актуальність і потрібно розуміти, що нас чекають професії майбутнього, до яких заклади освіти вже мають готувати своїх студентів. Відповідно, потрібно розвивати і навички майбутнього».
Перша панельна дискусія на Форумі була присвячена роботу майбутнього.
Марина Мунтаніол, старша консультантка практики «People Advisory Services» компанії EY в Україні: «Ми постійно досліджуємо ринок та спілкуємося з роботодавцями. Тренди, які зараз є надзвичайно важливими – цифровий HR та боротьба за таланти. Уже невдовзі 2,3 млн робіт будуть створені завдяки штучному інтелекту. Великі дані все більше стають наріжним каменем для аналітики, тому потрібно вміти ними користуватися. Автоматизація процесів – це шлях до майбутнього. Основними чинниками для роботодавців стають: кар’єрний ріст, розмір зарплатні, особистісний та професійний ріст, імідж компанії на ринку та міжнародний досвід».
Поради закладам освіти від Марини:
– оновити освітні програми та процес навчання має бути більш гнучким та відповідати потребам роботодавців;
– варто враховувати нові компетенції, які будуть потрібними в майбутньому;
– необхідно навчити людей вчитися та працювати в команді.
Євген Бондаренко, директор з управління персоналом «Медіа Групи Україна»: «Ми всі є медійними людьми та створюємо контент. І це з одного боку виклик для медіа, адже кожна людина з гаджетом стає журналістом. Сьогодні маємо швидкий доступ до інформації, великих даних, наші інтернет сліди назавжди лишаються в онлайн-просторі. Люди потребують контенту для очей, тому відеоконтент стає провідним інструментом. Наприклад, у 2019 році Нетфлікс витратив 15 млрд доларів на фільми і серіали. Передбачається, що у 2023 році 51 млрд доларів витрачатимуть на мобільну рекламу. Людський мозок сприймає у 60 тис. разів швидше відео, ніж текст».
Поради закладам освіти від Євгена:
– навчати студентів працювати в команді. Більш того, варто запроваджувати можливість писати одну дипломну роботу у групі з 3–5 осіб;
– завдання викладача допомогти студентам навчитися вчитись;
– вирішення комплексних завдань – важлива навичка. Складних проблем не існує, є завдання, які потрібно вирішувати.
Олександр Бесан, керівник відділу моделювання та великих даних, Альфа-Банк Україна: «Банки мають бути конкурентоспроможними. Альфа-Банк активно використовує великі дані та штучний інтелект. Будь-яка інституція – це люди, відповідно ми, як роботодавці, маємо шукати можливості для молоді, аби вони могли поєднувати навчання і роботу».
Поради закладам освіти від Олександра:
– більш гнучкий графік освітнього процесу в закладах;
– запровадження дуальної освіти. Практика – це найважливіше. Лабораторні – це добре, а вирішувати практичні виклики реальних компаній – це ще краще;
– надання психологічної підтримки студентам та сприяти їх кар’єрному зростанню.
Наталія Бухалова, генеральна директорка компанії UMG: «Покоління Z – абсолютно нове для нас покоління. Тому потрібно усвідомлювати, чим вони відрізняються. А саме (за опитуванням UMG): 66 % прагнуть відчувати свою цінність для світу, 61 % – бути прикладом для інших, 70 % – бути розвинутими та активним. Страх цього покоління – fomo – Feeling of missing out, тобто страх бути лузером. Для них гроші – не самоціль, а ключ до свободи. Їх ідеальна робота не заважає їм жити, їх мрії – проживати своє життя яскраво».
Поради від Наталії:
– більше реальної практики для студентів;
– заклад освіти – це нетворкінг, а не лише джерело знань. Потрібно допомогти молоді зрозуміти це;
– потрібно запроваджувати більше сучасних спеціальних курсів, тренінгів, брати участь у різних проєктах.
Наступна панельна дискусія «Освіта майбутнього».
Якою вона є? Чого слід чекати закладам освіти? Навіщо університету варто бути брендом?
Єгор Стадний, заступник Міністра освіти і науки України: «Сьогодні вища освіта заточена на кількість, а не на якість. Тому ми плануємо фінансувати заклади освіти саме за якість. Майбутнє освіти – це фінансова автономія для університетів. Основний показник діяльності закладів освіти – це працевлаштування випускника на посаді відповідно до отриманого фаху».
Поради закладам освіти від Єгора:
– фінансова автономія не може бути без підвищення відповідальності;
– розвиток комунікації, пошук інвесторів;
– збільшення базового фінансування науки.
Алекс Ліссітса, генеральний директор групи компаній «ІМК», президент Українського клубу аграрного бізнесу: «У нас є великий досвід співпраці з закладами освіти. У цьому році ми запустили новий освітній проєкт «Агрокебети», його цілком створив бізнес. 16 компаній вклали 400 тис. доларів у цю ідею. Бізнес розуміє реалії, яких фахівців та з якими знаннями і навичками потребують компанії. 1,5 року навчання, у кожного студента є ментор від бізнесу, що допомагає і надихає його впродовж навчання. Ми готуємо менеджерів нового покоління».
Поради для закладів освіти від Алекса:
– реформи на базі державних університетів просто необхідні. Адже продуктивність праці за 30 років зросла неймовірно, і ми потребуємо нових методів і форматів;
– бізнес стимулює вкладати в освіту – трансформувати студента у висококваліфікованого працівника, що може робити роботу за двох;
– вчіться продавати себе.
Поради для закладів освіти від Jorg Rainer Noennig, професора, директора лабораторії «Knowledge Architecture» Технічного університету міста Дрезден:
– крім технологій, думайте про інновації;
– поєднувати варто технології з людьми, які готові робити креативні справи;
– думайте про людей, а не лише про продукти.
Анна Жарова, співзасновниця та генеральна директорка Israeli-Ukrainian Alliance: «Ізраїль – не лише нація стартапів, а нація, що полюбляє ставити питання. І наше питання зараз: чим люди краще за машини? Знати технології недостатньо, важливо бути креативними – це і є відповідь на питання. В Ізраїлі компанії, беручи на роботу молодь, не питаючи, який заклад освіти закінчили, тому, що ЗВО в Ізраїлі – це бренд».
Поради від Анни:
– вчитель – не лише носій знань (бо інформацію про що завгодно можна знайти у Google), вчитель має бути ментором;
– заклади освіти мають уміти заробляти та залучати кошти;
– робіть інвестиції в команду – викладачів та студентів. Спільнота випускників – це дуже важливо, це екосистема того, як всі пов’язані між собою, адже дуже часто за кордоном бізнес повертається в свою альма-матер та готовий вкладати в технології і освіту.
Надія Денисенко, менеджерка проєкту «Супільство і Держава» Академії ДТЕК: «ДТЕК Академія – це освіта для роботи майбутнього, яка нині є відкритою освітньою бізнес-платформою міжнародного рівня. Ми співпрацюємо з бізнес-школами світу, а наш проєкт «Суспільство і держава» має на меті підвищення м’яких навичок державних службовців, розробка та затвердження професійно-технічних стандартів, співпраця з партнерськими ЗВО та розвиток системи дуального навчання».
Поради для закладів освіти від Надії:
– знаходьте змогу творити зміни;
– актуалізуйте, модернізуйте освітні програми;
– варто студентам розуміти можливості майстер-класів і тренінгів, що безкоштовно пропонує бізнес.
І третя панельна дискусія «Університети для бізнесу та навпаки: надихаємось успішними прикладами».
Спершу про Центри експертизи, як нову форму співпраці, розповіли Тарас Деркач, координатор платформи Career Hub, Центру «Розвиток КСВ», та Катерина Слюсаренко, заступниця директора КЕІ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». Мета таких центрів – співпраця бізнесу з університетами в певній галузі. Це буде майданчик для спілкування, аби спільно просувати потреби в конкретних галузях, зокрема Катерина розповіла про запуск Центру експертизи в гірничо-металургійній галузі в Кривому Розі з місцевим бізнесом.
Інсайти наших спікерів та спікерок:
Елеонора Школьнік, доктор хімічних та економічних наук, професор Аріельського університету (Ізраїль), академічна директорка програми МВА OLIM (skype): «У рейтингу за рівнем освіти Ізраїль посідає 20 місце зі 140 країн. У нас 9 університетів на 9 млн жителів. Ми вважаємо, що викладачі мають ділитися своїм практичним досвідом, своїми власними підприємницькими проєктами, а не лише розповідати теорію. Ми створюємо літні бізнес-школи – такі інтенсивні щоденні заняття, за час яких можна пройти 2–3 академічних курсів і є можливість зустрічатися з інвесторами та роботодавцями. Важлива відмінність ізраїльських студентів від усіх студентів світу – їм 23–25 років щонайменше, адже до цього вони перебувають в армії, і відповідно на навчання приходять вже досвідченими в управлінні людьми, що вміють керувати командою, приймати складні рішення і знають, чого хочуть, тому вимагають якості і практичності від освіти.
Поради від Елеонори:
– Україна дуже освічена країна. Отже, варто зібрати форум – великі підприємці, великі банки і державний уряд – і провести його в закладі освіти. Університети мають найцінніше для бізнесу – кадри, відповідно бізнес зацікавлений;
– в університетах треба створювати акселератори;
– створювати центри підприємництва в містах.
Ольга Кисельова, доцент, науковий співробітник Технічного університету міста Дрезден: «Наш університет є найбільшим у ФРН, тут навчаються 33 тис. студентів. Наша наукова група сама заробляє кошти на свій розвиток, адже науку не фінансують у ФРН. Основні дві програми, за якими працюємо – Горизонт 2020 та Еразмус+.
Володимир Онищенко, ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»: «Треба розкручувати систему освіти з точки зору позитиву, а не лише говорити, що все погано. Має бути здорова конкуренція між закладами освіти та обмін досвідом. Тому ми почали з ребрендингу. Бізнес розвивається і виходить на нові ринки, а кадрів нема для цих ринків, саме тому університет має вивчити запит та знати, скільки коштує підготувати одного студента. Студент має вчити не лише теорію, а і практичні знання на сучасному обладнанні, навчатися прийняттю нестандартних рішень».
Також Володимир розповів про досвід співпраці університету з компаніями DTEK (Науково-виробнича лабораторія промивальних рідин), Нафтогаз (Лабораторія 3Д візуалізації та моделювання), Siemens, Рейкарц та іншими.
Має бути взаємодія в рамках трикутника «УНІВЕРСИТЕТ – ВИПУСКНИК – РОБОТОДАВЕЦЬ».
Формула успіху – ОСВІТА + НАУКА + БІЗНЕС + ВЛАДА!
Бізнес для університету – університет для бізнесу!
Сергій Кваша, проректор Національного університету біоресурсів і природокористування України: «У нас нині взаємодія чотирьох елементів Рослина – Машина – Тварина – Людина. А якість освітнього процесу залежить від взаємодії студентів, науково-педагогічних працівників та наявності матеріально-технічної бази. За 5 років у нас відбулися суттєві зміни – створено нові навчально-наукові лабораторії та інноваційні центри, лабораторію «Екстракон» та Стартап Школу».
Наталія Дмитренко, CMO Arricano, проєкт Business2Students: «Освіта викликає у мене повагу. Ідея нашого проєкту – це надання сучасних навичок студентам, аби вони мали можливість стажуватися в різних компаніях. Коли цей проєкт запустився, весь топ-менеджмент перетворився в спікерів. І ми були задоволені результатами, тому продовжили масштабувати проєкт. Компанії після таких зустрічей кличуть студентів на стажування чи роботу. Цей проєкт – це провідник цікавих сучасних знань у студентське середовище. Наше завдання – знайти та скоменікувати зацікавлених у бізнесі з університетами».
Поради від Наталії:
– закладам освіти необхідно навчитися правильно застосовувати піар для свого піару, створювати відеоролики для підвищення бренда свого закладу;
– не завжди університет знає, чого хоче від бізнесу і навпаки. Це потрібно виправляти;
– в університетах мають бути різні проєкти, засновані на вигідній взаємодії, а для цього треба спілкуватися зі студентами і розуміти, що вони бажають.
Освітні тренди та практики від CSR Ukraine презентували Тарас Деркач, координатор Career Hub, Тетяна Дубинка, менеджерка проєктів щодо взаємодії бізнесу та університетів та Олександра Гондюл, менеджерка проєктів з Цілей сталого розвитку.
Серед цих проєктів та програм:
– відеокурс з фінансової грамотності, з навчання сталого розвитку Impactorium;
– практичний КСВ курс з реальними прикладами впровадження в бізнесі, який університети можуть інтегрувати в свої навчальні програми і безкоштовно проходити на Impactorium;
– лідерська програма для молоді «SDG-Амбасадори», яка невдовзі розпочне набір, аби ще більше популяризувати Цілі сталого розвитку та робити маленькі кроки до глобальних цілей;
– гра сталих престолів – командна гра, завдяки якій можна не лише відчути себе героєм відомої кінострічки, а пропонувати рішення глобальних проблем, наслідки яких проявлятимуться в роботі, бізнесі;
– курс з підприємництва для студентів ЗВО, аби отримувати сучасні знання, практичні навички та можливість не боятись реалізовувати свої ідеї;
– курс «Кар’єрне консультування» – унікальний курс, спрямований на навчання кар’єрних консультантів, які в свою чергу зможуть допомогти людям у пошуку роботи як молоді, так і для дорослих, зможуть надати психологічну підтримку та просто надихати реалізовувати себе.
Захід виявився потужним, цікавим, продуктивним, креативним.