Заробітні плати освітянам, іншим працівникам бюджетної сфери, а також виплата пенсій та інших соціальних зобов’язань наступного року здійснюватиметься за рахунок зовнішнього фінансування.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час щорічних осінніх зборів Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку.
За його словами, завдяки підтримці міжнародних партнерів Україні вдалося стабілізувати ситуацію.
«Водночас дефіцит державного бюджету цього року складе близько 20%. Наступного року — 21% ВВП. Аби повністю покрити цей дефіцит бюджету нам буде необхідно залучити зовнішнє фінансування на суму близько 42 млрд доларів», – відзначив Шмигаль.
Також він наголосив, що уряд готує Єдиний план реформ до 2027 року. Він стане дорожньою картою, яка об’єднає ініціативи та рекомендації міжнародних партнерів, а також пропозиції української сторони.
Декілька поточних новин.
Перше – уряд вже затвердив механізм добровільної відмови від наукового ступеня. Такої можливості раніше не існувало, тепер є.
В академічному світі науковий ступінь – це про цінність та довіру, а ще про здобуття, а не отримання. Постсовєцька культура це дещо викривила, тож маємо це виправити і сформувати нову культуру академічної доброчесності, де буде місце лише для справжньої послідовної науки. Як військову форму мають право носити лише військові, так і мати наукові ступені, на мою думку, повинні лише науковці.
Друге – на собі, власне, першим і випробовував механізм відмови. Написав відповідну заяву і від учора вже не є кандидатом наук. Триматися за формальні для себе статуси не збираюся. Набагато важливіші реальні справи та дії.
Наступним кроком у становленні нової культури академічної доброчесності має стати відповідний закон, який наразі ще доопрацьовується. Наше завдання – розвивати, підтримувати та підсилювати прогресивну науку та людей, які нею займаються – відповідально та ефективно.
Цим з командою і займаємося!
Джерело: сторінка Facebook Оксена Лісового
Основними викликами нинішньої вступної кампанії є створення безпечних умов для проведення НМТ, надання можливості якомога більшій кількості вступників за кордоном взяти у ньому участь, а також безпосередній вступ і подальше навчання.
Про це у коментарі Укрінформу сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
«Як і минулого року, найважливіше – створити безпечні умови для тестування. Друга задача – надати можливість якомога більшій кількості вступників за кордоном також взяти у ньому участь. Український центр оцінювання якості веде активну роботу для того, щоб розширити географію тимчасових екзаменаційних центрів. Йдеться про 53 міста в 32 країнах», – зазначив Лісовий.
Третім викликом, за його словами, є безпосередній вступ і подальше навчання, адже важливими аспектами, які потрібно враховувати зараз, є насамперед питання міграції, реінтеграції окупованих територій та відновлення.
«Тобто головне для нас – це людина і збереження людського потенціалу. Ми маємо зробити все, аби не втратити зв’язок з нашими громадянами, які перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, та допомогти їм залишитися в українській системі цінностей», – наголосив міністр.
Міністерство освіти і науки буде перевіряти знання молоддю історії України, але не шляхом обов’язкового вступного іспиту до закладів вищої освіти.
Про це в ефірі телемарафону сказав міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, перевірка знань з історії відбуватиметься шляхом проведення державної підсумкової атестації випускників.
«Достатньо складна у нас зараз ситуація для вступників і Верховна Рада прийняла рішення щодо обов’язкової дисципліни історія України в державній підсумковій атестації. Це буде обов’язковою дисципліною завжди для всіх і це правильне рішення. Щодо того чи варто було включати історію України в національний мультипредметний тест – я підтримую, що у цьому році не варто було цього робити», – сказав міністр.
Також він висловив думку, що модель, яка застосована цього року є оптимальною.
«І та модель, яку ми маємо сьогодні, мені здається, вона є оптимальною.
Ми будемо перевіряти знання історії України обов’язково у всіх молодих громадян України через державну підсумкову атестацію, але у форматі подібному до ЗНО», – сказав Лісовий.
Як відомо, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт щодо обов’язкових результатів навчання, яким пропонується розширити перелік предметів державної підсумкової атестації школярів обов’язковими іспитами з історії України та іноземної мови.
Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» розповів про формат вступної кампанії 2023 року, відмінності цьогорічного вступного випробування з тим, що було в минулому році, а також про пільги під час зарахування до ЗВО та пільгові категорії.
Отже, для вступу у 2023 році на бакалаврський (магістерський – для медицини) рівень вищої освіти потрібно скласти національний мультипредметний тест.
НМТ міститиме три блоки завдань, два з яких – обов’язкові, а третій – на вибір вступника. Обов’язкові предмети – українська мова й математика, на вибір – історія України, одна з іноземних мов (англійська, німецька, французька або іспанська), біологія, хімія та фізика.
З міркувань безпеки НМТ відбуватиметься протягом одного дня.
Вступники зможуть подавати до 20 заяв, але не більше 5 заяв на місця державного та/або регіонального замовлення.
Для вступу у цьому році замість результатів НМТ можна буде скористатися результатами НМТ 2022 року або ЗНО 2021/2020 років.
Вступники на мистецькі та спортивні спеціальності додатково складатимуть творче чи спортивне завдання.
Міністр наголосив, що усі пільги та пільгові категорії будуть збережені, зокрема для жителів тимчасово окупованих територій.
Також вступники, які зареєстровані та перебувають на тимчасово окупованій території, зможуть проходити усі етапи вступної кампанії дистанційно.
Проведення національного мультипредметного тесту в 2023 році вирішить питання прозорого і справедливого вступу, для тих вступників, які мають найкращі бали.
Про це в ефірі телемарафону сказав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, коментуючи модель проведення НМТ.
За його словами, цьогорічний НМТ за моделлю буде наближений до традиційного ЗНО.
«На сьогодні національний мультипредметний тест, який ми запропонували на 2023 рік, він безумовно є моделлю, яка наближена до ЗНО. Принаймні він вирішує ті питання прозорого і справедливого вступу, для тих хто має найкращі бали. І на сьогодні процедури проведення національного мультипредметного тесту абсолютно подібні до зовнішнього незалежного оцінювання і вирішують ті самі поставлені завдання», – наголосив міністр освіти і науки.
Також він зазначив, що у МОН цього року розраховують на 224 тисячі випускників, які планують вступати до вишів.
Як відомо, 20 січня Міністерством освіти і науки разом з Українським центром оцінювання якості освіти презентована модель проведення національного мультипредметного тесту, за результатами якого відбуватиметься конкурсний відбір вступників для здобуття вищої освіти в 2023 році.
Учасники національного мультитесту 2023 року мають набрати щонайменше 10% від загальної кількості тестових балів, аби взяти участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти.
Як відзначив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, такий показник є нижчим за поріг угадування.
Він також зауважив, що наразі деякі виші встановлюють власні пороги конкурсних балів, щоб отримати якісного вступника.
Освіта в Україні має бути конкурентоспроможною та сучасною.
Про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з колишнім Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та студентами КНУ ім. Шевченка, відповідаючи на запитання про те, якою він бачить українську вищу освіту у післявоєнний період.
«Мені здається, найголовніше, коли будь-яка держава хоче такого студента, хоче такого фахівця. Знань достатньо, щоб бути вільним. Це дуже важливо: не шукати роботу, а бути вільним, щоб за тобою ходив бізнес або державні інституції», – сказав він.
Президент також акцентував, що освіта має бути актуальною та відповідати потребам сьогодення, при цьому без втрат освітніх стандартів і надбань.
У цьому контексті він зауважив, що саме війна продемонструвала Україні, в яких сферах час модернізуватися. Так, ракетні атаки та ворожі удари дронами вказали на потребу захисту та переформатування електромереж, кібератаки – на важливість захисту фінансових інституцій, а блекаути – на необхідність розробки та впровадження технологій, які працювали б навіть за умови повного відімкнення всього.
«Ось що я маю на увазі, коли кажу, що освіта повинна бути конкурентоспроможною та сучасною. Сучасні професії. Ми повинні знати, що ми не зможемо більше жити так, як жили. І ми повинні побудувати державу, яка буде зразком безпеки. І мені здається, у нас для цього є всі шанси», – наголосив Президент.
Міністерство освіти і науки разом з депутатами профільного комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій узгодили базову модель проведення національного мультипредметного тесту 2023 року.
Про це в ефірі телемарафону повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
За його словами, модель НМТ буде презентована спільно із головою профільного комітету, оскільки вона є спільно напрацьованим контентом.
Водночас він наголосив, що базовий проєкт моделі НМТ був наданий МОН.
«Були різні дискусії. Дискусії від депутатів, від експертів, але ми в понеділок дійшли вже цільової згоди стосовно базової моделі і будемо презентувати її спільно з комітетом, оскільки це наша спільна робота, спільна співпраця», – сказав міністр освіти і науки.
Як відомо, абсолютна більшість майбутніх учасників вступної кампанії та їхніх родичів висловили бажання, щоб до переліку предметів НМТ було включено найменшу кількість навчальних дисциплін – три.