- Головна
- Коментарі

Проведення національного мультипредметного тесту в 2023 році вирішить питання прозорого і справедливого вступу, для тих вступників, які мають найкращі бали.
Про це в ефірі телемарафону сказав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, коментуючи модель проведення НМТ.
За його словами, цьогорічний НМТ за моделлю буде наближений до традиційного ЗНО.
«На сьогодні національний мультипредметний тест, який ми запропонували на 2023 рік, він безумовно є моделлю, яка наближена до ЗНО. Принаймні він вирішує ті питання прозорого і справедливого вступу, для тих хто має найкращі бали. І на сьогодні процедури проведення національного мультипредметного тесту абсолютно подібні до зовнішнього незалежного оцінювання і вирішують ті самі поставлені завдання», – наголосив міністр освіти і науки.
Також він зазначив, що у МОН цього року розраховують на 224 тисячі випускників, які планують вступати до вишів.
Як відомо, 20 січня Міністерством освіти і науки разом з Українським центром оцінювання якості освіти презентована модель проведення національного мультипредметного тесту, за результатами якого відбуватиметься конкурсний відбір вступників для здобуття вищої освіти в 2023 році.

Учасники національного мультитесту 2023 року мають набрати щонайменше 10% від загальної кількості тестових балів, аби взяти участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти.
Як відзначив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, такий показник є нижчим за поріг угадування.
Він також зауважив, що наразі деякі виші встановлюють власні пороги конкурсних балів, щоб отримати якісного вступника.

Освіта в Україні має бути конкурентоспроможною та сучасною.
Про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з колишнім Прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та студентами КНУ ім. Шевченка, відповідаючи на запитання про те, якою він бачить українську вищу освіту у післявоєнний період.
«Мені здається, найголовніше, коли будь-яка держава хоче такого студента, хоче такого фахівця. Знань достатньо, щоб бути вільним. Це дуже важливо: не шукати роботу, а бути вільним, щоб за тобою ходив бізнес або державні інституції», – сказав він.
Президент також акцентував, що освіта має бути актуальною та відповідати потребам сьогодення, при цьому без втрат освітніх стандартів і надбань.
У цьому контексті він зауважив, що саме війна продемонструвала Україні, в яких сферах час модернізуватися. Так, ракетні атаки та ворожі удари дронами вказали на потребу захисту та переформатування електромереж, кібератаки – на важливість захисту фінансових інституцій, а блекаути – на необхідність розробки та впровадження технологій, які працювали б навіть за умови повного відімкнення всього.
«Ось що я маю на увазі, коли кажу, що освіта повинна бути конкурентоспроможною та сучасною. Сучасні професії. Ми повинні знати, що ми не зможемо більше жити так, як жили. І ми повинні побудувати державу, яка буде зразком безпеки. І мені здається, у нас для цього є всі шанси», – наголосив Президент.

Міністерство освіти і науки разом з депутатами профільного комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій узгодили базову модель проведення національного мультипредметного тесту 2023 року.
Про це в ефірі телемарафону повідомив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
За його словами, модель НМТ буде презентована спільно із головою профільного комітету, оскільки вона є спільно напрацьованим контентом.
Водночас він наголосив, що базовий проєкт моделі НМТ був наданий МОН.
«Були різні дискусії. Дискусії від депутатів, від експертів, але ми в понеділок дійшли вже цільової згоди стосовно базової моделі і будемо презентувати її спільно з комітетом, оскільки це наша спільна робота, спільна співпраця», – сказав міністр освіти і науки.
Як відомо, абсолютна більшість майбутніх учасників вступної кампанії та їхніх родичів висловили бажання, щоб до переліку предметів НМТ було включено найменшу кількість навчальних дисциплін – три.

У Міністерстві освіти і науки сподіваються, що найближчим часом буде знайдено консенсус між МОН та профільним комітетом парламенту щодо моделі проведення національного мультипредметного тесту в 2023 році.
Про це в ефірі телемарафону сказав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.
За його словами, 10 січня на одному з підкомітетів Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій було розглянуто всі варіанти й можливості проведення НМТ, що запропоновані МОН та іншими авторами законопроєктів.
«Сподіваюся, що ми найближчим часом знайдемо консенсус щодо проведення вступної кампанії в 2023 році. Робота триває, ні на день не зупиняється, адже ми чітко розуміємо що молодь має якнайраніше знати особливості вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти. Нам важливо якнайшвидше прийняти модель прийому на 2023 рік. І над цим ми зараз працюємо», – наголосив міністр освіти і науки.
Як відомо, Міністерство освіти і науки запропонувало включити до національного мультипредметного тесту три обов’язкових предмети – історію України, математику й українську мову. Четвертий предмет учасник тестування зможе обрати самостійно.

З початку повномасштабного вторгнення війська рф пошкодили в Україні понад 2,6 тис. закладів освіти, 406 – повністю зруйнували.
Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко.
“У нас є значні втрати освітньої інфраструктури, які обліковуються. Пошкоджено більш як 2,6 тис. будівель закладів освіти, а повністю зруйновано 406 будівель закладів освіти”, – сказав Вітренко.
За даними МОН, сьогодні на підконтрольній Україні території працюють 12 902 школи. За межами України перебувають 516 тисяч дітей шкільного віку.
Як наголосив Вітренко, раніше ця цифра становила 620 тисяч. “Ми радіємо тому, що вже понад 100 тисяч дітей повернулися в Україну до української національної освітньої системи”, – зауважив він, додавши, що на тимчасово окупованих територіях перебувають близько 95 школярів.
Перший заступник глави МОН також поінформував, що в режимі онлайн в Україні працюють 4 967 шкіл.
При цьому Вітренко відзначив, що Україна – єдина країна, яка під час активної фази бойових дій не припинила навчальний процес у закладах освіти.

Міністерство освіти і науки не планує відмовлятися від ЗНО, але провести його в традиційному форматі сьогодні неможливо.
Про це в коментарі Освіта.ua повідомив генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров, коментуючи питання моделі проведення НМТ в 2023 році.
«Ніхто від ЗНО не відмовляється, але зараз провести його в традиційному форматі неможливо, передусім, з питань безпеки. Залишаються проблеми з логістикою. Практично неможливо надіслати пакети з паперовими завданнями спеціальною поштою в усі куточки України і за кордон, а потім повернути бланки завдань таким самим чином», – зазначив Шаров.
Також він наголосив, що проведення ЗНО потребує належного фінансування.
«І, нарешті, фінанси. Бюджетне фінансування передбачене, але вже в 2022 році міністерству доводилося залучати додаткові кошти для окремих ланцюжків технологічного процесу зовнішнього оцінювання. Наша задача – організувати все так, щоб максимально наблизити НМТ до ЗНО», – сказав генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН.

Продовжується процес переведення на навчання за державним замовленням дітей загиблих захисників України, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також дітей жителів особливо небезпечних територій, які зараховані до закладів фахової передвищої та вищої освіти до 2021 року включно.
Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
Станом на 19 грудня 2022 року за рахунок внутрішнього перерозподілу та перерозподілу місць між закладами фахової передвищої та вищої освіти, підпорядкованих МОН, підтверджено та надано дозвіл для переведення на навчання за державним замовленням майже 13 тис. здобувачів.
До МОН надійшло 22 643 звернення щодо переведення на бюджетні місця здобувачів освіти від 311 закладів фахової передвищої та вищої освіти. Фахівці Міністерства опрацювали їх у повному обсязі.
Усі здобувачі, які мають на це право та подали підтвердні документи до 18 листопада 2022 року, будуть переведені на бюджетні місця.

На черговому засіданні Уряду ухвалено постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо формування та застосування електронного документа про освіту. Про це повідомив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
Цифровий документ про освіту буде в мобільному застосунку «Дія» і відображатиме дані, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, після звірення даних із відомостями Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та здійснення відповідних технічних доопрацювань.
Рішення передбачає забезпечення рівних можливостей доступу до освіти та працевлаштування громадян України. Реалізація затвердженого Порядку дозволить особі, яка досягла 14-річного віку, є власником відповідного документа про освіту та має реєстраційний номер облікової картки платника податків, безоплатно сформувати засобами застосунку «Дія» відомості про документи про освіту та використовувати їх замість паперових та без додаткового пред’явлення відповідних документів:
- документи про базову середню освіту;
- документи про повну загальну середню освіту;
- документи про професійну (професійно-технічну) освіту;
- документи про фахову передвищу освіту;
- документи про вищу освіту (науковий ступінь).
Проєкт буде здійснювати Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України та Державною податковою службою України, за підтримки проєкту EU4DigitalUA.

Понад 80 тисяч студентів коледжів та закладів вищої освіти, що зараз навчаються на контракті, зможуть перейти на бюджет.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, коментуючи рішення Кабінету Міністрів.
«По-перше, це стосується дітей загиблих захисників і захисниць України, учасників бойових дій та їхніх дітей. По-друге, це також буде стосуватися внутрішньо переміщених осіб, які переїхали з громад, що перебувають в окупації, або де ведуться активні бойові дії», – зазначив очільник уряду.
Всі студенти з цих категорій, які були зараховані на контракт до 2021 року включно, за словами прем’єр-міністра, зможуть продовжувати навчання за кошти держави.
«Загалом ми говоримо в цьому році про більш ніж 80 тисяч людей. Цьогоріч держава виділить для відповідного проекту 363 млн грн. В умовах складної економічної ситуації переселенців, а також підтримки українців, які захищали та захищають Україну, Уряд вважає цей проект правильним і справедливим рішенням», – підкреслив Шмигаль.