Проведення ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фахова передвища і професійна освіта: теорія, методика, практика»
14 квітня п.р. відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Фахова передвища і професійна освіта: теорія, методика, практика» Модератором зустрічі виступила Тетяна Іщенко, директор Науково-методичного центру ВФПО. У обговоренні актуальних питань і проблем розвитку системи фахової передвищої і професійної освіти з темою «Фахова передвища і професійна освіта в контексті загальноцивілізаційних змін» виступив Василь Кремень, Президент НАПН України; з темою «Фахова передвища освіта. Завдання та перспективи розвитку» – Ігор Балуба, керівник експертної групи з питань фахової передвищої освіти директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН України; – «Актуальні питання інспектування стану організації підготовки фахівців у закладах ФПО» – Наталія Вітранюк, заступник директора департаменту контролю у сфері дорослих, начальник відділу контролю за наданням фахової передвищої освіти Державної служби якості освіти.
На сьогоднішній день актуальним є інновації в сфері фахової передвищої і професійної освіти. Викладач, як ніхто інший, мусить бути обізнаним та мобільним у світі новітніх технологій. Це є запорукою успішної роботи та надання якісних знань.
Викладач – основна дійова особа у реформуванні сучасної освіти. Змінюються орієнтири освіти – змінюється й сам викладач, змінюється мета й завдання його освітянської діяльності. Сучасний педагог має бути готовим до змін, а тому доволі актуальною є проблема неперервної освіти, спрямованої на професійне становлення, вдосконалення педагогічної майстерності й підвищення кваліфікації.
Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань та практичних умінь. Отже, проблема самоосвіти стає все більш актуальнішою. Тому викладач має постійно оновлювати свої знання, розвиватися індивідуально.
Проведення системної реформи у сфері фахової передвищої освіти
і професійної освіти, спрямованої на задоволення освітніх потреб громадян у здобутті якісної освіти з орієнтацією на практичну діяльність, стало нагальною потребою.
В останнє десятиліття розвиток цифрової економіки належить до пріоритетних завдань, які Україна поступово вирішує. Стрімкий розвиток цифрових технологій у межах чергової хвилі науково-технічної революції перетворило їх в органічну складову практично всіх сфер життя людини і суспільства. Таке перетворення було позначено терміном «діджиталізація», тобто перехід «на цифру» або до цифрової економіки, освіти зокрема
Діджиталізація освіти є сукупністю процесів, що включає – переклад змісту освітніх програм у цифрову форму і створення онлайн–курсів, які дозволяють здобувачам освіти самостійно отримувати знання; оснащення закладів освіти необхідною інфраструктурою, що дозволяє здобувачам освіти, науковим, науково-педагогічним і педагогічним працівникам, співпрацівникам використовувати цифровий інформаційно орієнтований контент; підвищення кваліфікації/перепідготовку педагогів для ефективного його застосування в освітньому процесі.
Навчання сьогодні має бути гнучким та мобільним, не займати багато часу, але давати максимум результату. Під час карантину викладачі закладів освіти були змушені перейти на дистанційне навчання.
Найважливішою особливістю фахової передвищої і професійної освіти є незаперечна орієнтація на практичну діяльність в умовах сучасних виробництв і сфери послуг, на потреби ринку праці, відповідність компетентностей, яких набувають здобувачі освіти, сучасним вимогам роботодавців.
Тому наступним важливим кроком є розробка нових ОПП (освітньо-професійних програм) фахових молодших бакалаврів для входження в 2021/2022 н.р. з новими і навчальними планами. Навесні 2021 року мають бути затверджені перші стандарти, які запустять процес розробки нових ОПП, навчальних планів, індивідуальних навчальних планів здобувачів освіти.
Необхідно акцентувати увагу на тому, що розвиток системи професійної освіти в сучасних умовах передбачає поєднання теоретичної підготовки з практичним навчанням на підприємстві. Таке поєднання теорії з практикою визначається як дуальне навчання.
Дуальна форма навчання розглядається як інноваційний ефективний механізм удосконалення змісту освіти та підвищення рівня конкурентоздатності випускників на ринку праці.
Ось далеко не повний перелік питань і проблем, які обговорювались на конференції. До дискусії були залучені представники МОН України, науковці, науково-педагогічні працівники, керівники закладів освіти, викладачі фахових коледжів.
Крім того, в рамках конференції відбулося підбиття підсумків Всеукраїнського конкурсу «Педагогічний ОСКАР-2021».
Це стало доброю традицією всією освітянською родиною вітати переможців конкурсу, зокрема, Василь Кремень наголосив, що здобуття перемоги учасниками конкурсу є найвищим визнанням їхньої педагогічної майстерності, креативності та побажав завжди залишатись творчими, особистостями, здатними переконувати високим професіоналізмом та реалізовувати найсміливіші новаторські ідеї.
Захід відбувся в онлайн режимі. Свої запитання учасники могли задати в чаті.
