Мобінг (цькування працівника у трудовому колективі), на жаль, відбувається у закладах освіти. Ми отримуємо звернення від працівників закладів освіти щодо цієї проблеми. Але до цього часу під час роботи з такими зверненнями ми змушені були відповідати педагогічним, науково-педагогічним чи науковим працівникам, що поняття мобінгу не існувало в українському правовому полі й, відповідно, покарання за нього не передбачалося, а кваліфікувати ці дії як дрібне хуліганство було досить складно.
Державні органи, депутати, освітяни, зокрема й освітній омбудсмен, а також громадськість неодноразово звертали увагу на те, щоб у законодавство було введене поняття мобінгу.
У грудні 2022 року до українського законодавства було внесено зміни для запобігання та протидії мобінгу, а саме: у Кодексі законів про працю України https://bit.ly/3hTD4Rx визначено:
поняття та форми мобінгу;
обов’язки держави та роботодавця щодо протидії мобінгу працівників;
внесення змін до колективного договору;
до кого звертатися за допомогою;
розірвання трудового договору у зв’язку з мобінгом;
відповідальність керівника та працівника за мобінг.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення також визначено покарання керівника та працівника за мобінг https://bit.ly/32VxdTB .
Наразі у законодавстві сформульовано, що є мобінгом: “Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, зокрема для набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність” (стаття 2-2 КЗпПУ).
Форми мобінгу:
створення ворожої атмосфери щодо працівника (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, в яких працівник має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів, інших заохочень);
необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу (стаття 2-2 КЗпПУ).
Докладно про це – читайте на нашому сайті https://bit.ly/3jPIDVk.
Як освітній омбудсмен я підтримую ці зміни до законодавства, які захищають працівників у галузі освіти. Але водночас маю звернути увагу суспільства та законодавців, що повнолітні учасники освітнього процесу в закладах вищої освіти поки що все ще залишаються незахищеними від цькування.
Ми вже неодноразово наголошували на цій проблемі. Адже в Законі України “Про освіту” та у Кодексі України про адміністративні правопорушення булінг визначається як відповідні дії стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такої особи стосовно інших учасників освітнього процесу https://bit.ly/3gYQmta. Ці норми закону щодо протидії булінгу (цькуванню) вже довели, що з їх допомогою можна захищати права учасників освітнього процесу.
Але ж більшість студентів уже є повнолітніми – і на них захист від булінгу не розповсюджується.
Маємо усвідомити, що введення до законодавства визначення мобінгу захищає лише працівників трудового колективу, але не поширюється на студентів у межах закладу вищої освіти.
Наразі ми працюємо над пропозиціями до проєкту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення сфери протидії булінгу (цькуванню), аби захистити від булінгу всіх учасників освітнього процесу.